З 01 січня 2020 року введено в дію Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі – Закон № 2671).
Законом № 2671 передбачено, що визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів залежить не від наявності рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу, як це було передбачено раніше у Законі України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 № 966-IV (який втратив чинність), а залежно від середньомісячного сукупного доходу отримувача соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 2671 тепер соціальні послуги надаються отримувачам:
1) за рахунок бюджетних коштів (безкоштовно);
2) з установленням диференційованої плати, залежно від доходу отримувача соціальних послуг;
3) за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб.
Безкоштовне надання соціальних послуг.
Соціальні послуги за рахунок бюджетних коштів, тобто на безоплатній основі надаються:
а) незалежно від доходу отримувача соціальних послуг:
особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми;
особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років;
сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 цього Закону.
Особам, що входять до вказаного переліку надається безкоштовно усі соціальні послуги.
Іншим категоріям осіб незалежно від доходу отримувача соціальних послуг безоплатно надаються лише соціальні послуги з інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово).
б) залежно від доходу:
отримувачам усіх соціальних послуг, крім вищезазначених, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб. Це правило поширюється на усі соціальні послуги.
Надання соціальних послуг з установленням диференційованої плати.
На таких умовах надаються соціальні послуги особам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб, відповідно до Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 1.06.2020 № 429.
Надання соціальних послуг за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб (платні соціальні послуги).
Здійснюється особам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб, а також понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.
Окремі випадки звільнення від сплати за надання соціальних послуг.
Уповноважені органи системи надання соціальних послуг, визначені пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону, мають право приймати рішення про надання за рахунок бюджетних коштів інших соціальних послуг та/або іншим категоріям осіб, ніж передбачені частиною другою цієї статті.
Хто визначає право громадян на отримання безкоштовних соціальних послуг.
Підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг, а також звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей.
У разі звернення особи або її законного представника безпосередньо до надавача соціальних послуг такий надавач зобов’язаний надати їм допомогу в поданні заяви про надання соціальних послуг до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади не пізніше наступного робочого дня.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення.
