Оголошення

Типові приклади ситуацій конфлікту інтересів
 
Конфлікт інтересів - це ситуація, при якій посадова особа, виконуючи свої обов'язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов'язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння але здатний до цього призвести.
            Приватний інтерес — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абз. 11 частини першої статті 1 Закону «Про запобігання корупції»).
 
Враховуючи різноманітність приватних інтересів можна виділити низку типових ситуацій, в яких посадова особа (яка у даних випадках не є державним службовцем, але на неї розповсюджується дія Закону України «Про запобігання корупції») діє в умовах конфлікту інтересів.
Ситуація 1.
Посадова особа є керівником установи (підприємства, організації тощо),  при цьому близька їй особа або особа, з якою пов'язаний її приватний інтерес, претендує на  вакантну посаду в даній установі (підприємстві, організації тощо).
Коментар:
Зазначена ситуація є однією з найбільш типових ситуацій конфлікту інтересів. При цьому існує безліч її різновидів, наприклад:
- посадова особа уповноважена приймати рішення про прийняття на роботу і вчиняє це щодо близької їй особи або особи, з якою пов'язаний її приватний інтерес;
- посадова особа є членом комісії з проведення службової перевірки і приймає рішення (проводить перевірку) стосовно близької їй особи або особи, з якою пов'язаний її приватний інтерес;
- посадова особа уповноважена приймати рішення щодо заохочення або ж накладення стягнення щодо близької їй особи або особи, з якою пов'язаний її приватний інтерес (в тому числі, не на постійній основі, тобто під час тимчасового виконання цих обов'язків за дорученням чи в силу розподілу обов'язків, відповідно до наказу чи посадової інструкції);
- посадова особа включена до складу комісії з проведення службової перевірки з приводу встановлення законності (незаконності) своїх же рішень або в підготовці яких, вона сама до цього брала участь.
Ситуація 2.
Посадова особа здійснює контрольні заходи щодо установи (підприємства, організації тощо), в якій працює близька їй особа або особа, з якою пов'язаний її приватний інтерес, або сама посадова особа (за договором ЦПХ, за сумісництвом).
Коментар:
Різновидом цієї ситуації може бути більш складний для визначення випадок конфлікту інтересів, коли посадова особа, здійснюючи контрольні заходи щодо організації, відносно якої в неї відсутній приватний інтерес, в процесі контрольного заходу проводить зустрічну перевірку іншої організації, яка в свою чергу пов'язана договірними відносинами із першою, і при цьому керівником (працівником) цієї іншої організації є близька їй особа або особа, з якою пов'язаний її приватний інтерес, або сама ця службова особа (за договором ЦПХ, за сумісництвом).
Ситуація 3.
Посадова особа в ході проведення контрольних заходів щодо організації виявляє порушення законодавства. При цьому для його усунення вона рекомендує організації скористатися послугами компанії, керівником чи співробітником якої є близька їй особа або особа, з якою пов'язаний її приватний інтерес, або вона сама (за договором ЦПХ, за сумісництвом).
Коментар:
В описаній ситуації йдеться про випадок, коли посадова особа не просто інформує організацію про всі компанії, які надають в даному регіоні послуги, необхідні для усунення виявлених порушень, а виділяє якусь окрему організацію, саме така поведінка може свідчити про конфлікт інтересів. Незважаючи на те, що рекомендації посадової особи не обов'язково можуть бути обумовлені корисливими мотивами, а, наприклад, прагненням забезпечити якісне усунення порушень, подібні поради забезпечують можливість отримання доходу близькими або іншими, пов'язаними з ним особами,  або самою посадовою особою, яка працює там  за договором ЦПХ чи за сумісництвом,  відтак свідчитимуть про наявність у даної посадової особи приватного інтересу.
Ситуація 4.
Посадова особа бере участь у прийнятті рішення про закупівлю установою (підприємством, організацією  тощо) товарів, робіт та послуг у підприємства (організації), керівником (працівником) якої є близька їй особа або особа, з якою пов'язаний її приватний інтерес, або вона сама (за договором ЦПХ, за сумісництвом).
Коментар:
Менш розповсюдженим різновидом цієї ситуації може бути випадок, коли посадова особа бере участь у прийнятті рішення про закупівлю товарів, що є результатами інтелектуальної діяльності, винятковими правами на які володіє вона сама або близька їй особа.
Ситуація 5.
Посадова особа або близька їй особа володіють цінними паперами організації, щодо якої ця посадова особа здійснює контрольні функції.
Ситуація 6.
Близька особа посадової особи отримує подарунки або інші блага від фізичних або юридичних осіб, щодо яких посадова особа здійснює або раніше здійснювала функції нагляду або контролю, вчиняє будь-які інші дії, пов’язані із виконанням посадових функцій.
Коментар:
Загалом Закон не встановлює обмежень на отримання подарунків та інших благ близькими особами посадовців. Однак, якщо йдеться про зацікавлених фізичних або юридичних осіб, то отримання подарунків близькою особою посадовця заборонено Законом. Теж саме стосується випадків, коли посадова особа просить або вимагає такий подарунок для себе чи близьких їй осіб (див. п. 1. ч.1 статті 3 Закону).
Окрім наведеної ситуації можуть мати місце спроби подарувати подарунок безпосередньо посадовій особі, наприклад, у зв'язку із святкуванням дня народження або іншого свята. В даній ситуації подарунок «нібито» не може однозначно вважатися отриманим у зв'язку з виконанням службових повноважень. Насправді ж отримання подарунка від зацікавленої фізичної чи юридичної особи ставить посадову особу у ситуацію конфлікту інтересів. Якщо ж йдеться про подарунок від підлеглих, то Закон прямо забороняє такі дії (див.п.2 ч.1 ст.3 Закону).
Ситуація 7.
Посадова особа бере участь у здійсненні контрольних заходів стосовно організації, перед якою посадова особа або його близькі особи мають майнові зобов'язання.
Коментар:
Різновидом цієї ситуації може бути дзеркально протилежний випадок, коли сама організація має майнові зобов'язання перед посадовцем або близькими йому особами.
Ситуація 8.
Посадова особа бере участь у здійсненні функцій контролю стосовно організації, власником, керівником чи працівником якої він був до призначення на теперішню посаду.
Коментар:
За певних умов взаємовідносини з колишнім роботодавцем можуть впливати на об'єктивне виконання службових обов'язків, спричиняючи конфлікт інтересів. Йдеться про випадки, коли посадовець підтримує дружні відносини зі своїми колишніми колегами або навпаки  вороже ставиться до них. При цьому необхідно відзначити, що практична реалізація симпатії або антипатії у конкретних неправомірних рішеннях чи діяннях посадової особи може означати наявність конфлікту інтересів. Згідно із визначенням приватного інтересу вказані відносини можна кваліфікувати як такі, що зумовлюють інтерес немайнового характеру, який впливає на об'єктивність, неупередженість рішень чи діянь посадової особи.
Ситуація 9.
Посадова особа, до повноважень якої входить реєстрація громадської організації (політичної партії або релігійної організації) та нагляд за дотриманням законодавства, отримує від неї нагороду, почесне звання тощо.
Ситуація 10.
Посадова особа використовує інформацію, отриману в ході виконання службових обов'язків, яка тимчасово або взагалі не є публічною, для отримання конкурентних переваг, наприклад, при здійсненні комерційних операцій.
Коментар:
З метою запобігання описаної ситуації керівникам рекомендується за можливості формувати примірні переліки службової інформації та доведення їх до відома працівників.
 

 

Чи є відповідальність за порушення конфлікту інтересів?
Кому повідомляти і які наслідки таких дій?

Загальні засади відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення визначені у частині першій статті 65 Закону, якою передбачено, що за їх вчинення особи, зазначені в ч.1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відноситься до порушень, пов’язаних із корупцією, за яке законом встановлено такі види відповідальності:
дисциплінарну відповідальність за:
- неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів (може застосовуватися в залежності від конкретних обставин вчинення проступку та ступені вини особи);
- неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, за умови, що судом на особу не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (застосовується обов’язково) (ч.2 статті 65 Закону).
цивільно-правову відповідальність за:
- вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України).
адміністративну відповідальність за:
-неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (штраф від 1700 до 3400 гривень, а в разі застосування положень ч.5 ст.30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року)(ч.1 статті 172-7 КУпАП);
-вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (штраф від 3400 до 6800 гривень, а в разі застосування положень частини п’ятої статті 30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року) (ч.2. статті 172-7 КУпАП);
-за будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення(штраф від 6800 до 13600 гривень з (обов’язковим) позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік)(ч.3.статті 172-7 КУпАП);
-за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення настане відповідальність за ст.172-4 КУпАП;
-а за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви)- за 172-5 КУпАП.
Керівнику ж за невжиття заходів щодо протидії корупції за ст.172-9 КУпАп.
Загальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності визначається КУпАП, водночас спеціальний Закон містить окремі спеціальні норми, які також враховуються при здійсненні провадження у відповідній справі про адміністративне правопорушення, пов’язане із корупцією.
Так, згідно з положеннями частини п’ятої статті 65 Закону особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
У разі ж закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення особі, відстороненій від виконання службових повноважень, відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, зумовленого таким відстороненням.
В аспекті кримінальної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів важливо пам’ятати, що у випадках, коли приватний інтерес фактично призвів до прийняття правомірних або неправомірних рішень, а так само до вчинення правомірних чи неправомірних діянь, вони можуть розглядатися з точки зору наявності ознак таких корупційних злочинів як «Зловживання службовим становищем»(стаття 364  Кримінального кодексу України), «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»(стаття 368 КК України), ст.191 КК тощо, а не лише як «конфлікт інтересів».
Так Вимагання, прохання, одержання “подарунку” у зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від того, до чи після виконання відповідної дії надано і одержано «подарунок» — це не ст. 172-5 КУпАП, а статті 368, 368-4 КК.
Не передання відповідному органу одержаного подарунка як подарунка державі, територіальній громаді, державному чи комунальному підприємству — це не ст. 172-5 КУпАП, а стаття 191 КК або, залежно від предмета, статтями 262, 308, 312, 313, 357, 410 КК.
Використання службових повноважень або становища та пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, у т.ч. використання державного чи колективного майна в приватних інтересах, за наявності істотної шкоди кваліфікується не за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а за статтями 191, 364, 364-1 КК.
Для керівників же умисне неприпинення корупційного злочину, що вчиняється підлеглим, якщо це заподіяло матеріальні збитки на суму 250 і більше нмдг тягне за собою відповідальність передбачену ст. 426 КК України.

 

Головний спеціаліст з питань протидії корупції,
взаємодії з правоохоронними органами,
цивільного захисту, оборонної та
мобілізаційної роботи
Савранської селищної ради

Олег ОРЛОВ