СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ

 

 Діти, які втратили батьків, або їхні батьки в силу різних обставин не можуть виконувати свої обов’язки, потребують родинного тепла і виховання. Форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у сім’ю: усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’ї (ПС), дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ). Також є оплачувана соціальна послуга – сімейний патронат та безоплатна послуга-наставництво.

Усиновлення – це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками, як із боку дорослих, так і з боку дітей. Питання усиновлення регламентується Сімейним кодексом України, де визначено які особи можуть та не можуть бути усиновлювачами, яких дітей можна усиновити та правові наслідки усиновлення.

Опіка та піклування над дітьми– це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. Опіка та піклування встановлюється з метою виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. Опіка та піклування оформлюється переважно родичами дитини.

Прийомна сім’я - це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей. Діти перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання — до 23 років або до закінчення навчання.

Патронат над дитиною (нове сімейне законодавство). Внесеними змінами у Сімейний кодекс України 2016 року визначено термін патронат над дитиною як "тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин".

Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини.

Хто такі патронатні вихователі?

Патронатний вихователь - це спеціально підготовлений працівник, який на договірній основі з уповноваженим закладом здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім’ю, та несе відповідальність за їх життя та стан здоров’я під час перебування.

Сім'я патронатного вихователя – це подружжя, в якому один із членів на професійній основі виконує обов'язки патронатного вихователя.

Патронатні вихователі проходять спеціальну підготовку – навчальний курс, що дозволяє опанувати всі нюанси роботи з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Вихователів професійно підтримують фахівці соціальної роботи та психологи, для роботи з дитиною залучаються необхідні спеціалісти.

Обов’язки патронатного вихователя.

Патронатний вихователь зобов’язаний:

- забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;

- створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;

- співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;

- забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;

- сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.

- підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.

Які сім’ї можуть виконувати функції патронатних вихователів?

• громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають на спільній житловій площі;

• мають позитивний досвід сімейного виховання дітей;

• мають житло (власне, орендоване чи на правах користування);

• не мають судимості;

• стан здоров’я яких дозволяє забезпечувати догляд та виховання дітей;

• одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю;

• зібрали та надали відповідний пакет документів, необхідний для кандидатів у патронатні вихователі;

• пройшли навчання та отримали довідку та рекомендацію за результатами навчання за тренінговою Програмою підготовки сімей-кандидатів у патронатні вихователі.

Термін перебування дитини у патронатній сім’ї.

Залежить від потреб дитини та обставин, що спричинили влаштування дитини, але орієнтовно становить від 1до 6місяців.

У цей час соціальні працівники допомагають батькам подолати труднощі, через які дитину було вилучено. Якщо ж відновити здатність батьків виховувати свою дитину неможливо, їй знаходять іншу форму сімейного виховання.

Оплата послуг із здійснення патронату над дитиною.

За надання послуги патронатний вихователь щомісяця отримує:

• соціальну допомогу. На утримання влаштованих дітей виплачується патронатному вихователю у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку за кожен місяць її перебування.

• заробітну плату. Розмір грошового забезпечення становить п’ять прожиткових мінімумів на місяць.

• сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя.

 

Запрошуємо до співпраці усіх небайдужих до долі дітей, усіх, хто готовий приділити увагу чужому горю та допомогти слабшому.