Гельмінтоз. Дуже часто кішки і собаки стають переносниками гельмінтів. Гельмінти – це внутрішні паразити (ендопаразити), що можуть локалізуватися у різних органах тварини. Серед гельмінтів, що паразитують у кішок та собак є представники круглих (нематоди), стрічкових (цестоди) і плоских (трематоди) червів. Основними кишковими паразитами у домашніх кішок і собак є нематоди (Toxocara, Ancylostoma, Trichuris) і цестоди (Dipilidium, Taenia, Echinococcus, Diphyllobothrium latum).
Гельмінти широко розповсюджені. Цьому багато в чому сприяє велика кількість бездомних тварин, які є резервуаром паразитів, а також висока стійкість паразитів і специфічність їх життєвого циклу. Для зараження одними глистами тварині достатньо проковтнути яйця паразита, які можуть бути в вуличному бруді, пилу, на одязі та взутті людини . Для зараження іншими – обов’язкова наявність проміжного господаря, що містить паразита. У ролі проміжних господарів виступають кровосисні членистоногі, миші та інші дрібні гризуни, риби, сільськогосподарські тварини (корови, вівці, свині).
Симптоми появи глистів у кішок і собак.
Тонкі і товсті кишки всіх видів тварин є типовим місцем локалізації представників всіх відомих видів гельмінтів. У жовчних ходах паразитують личинкові стадії трематод (у собак і кішок — більше 5 видів). Підшлункова залоза служить місцем проживання трематод у собак, а також у жуйних і птахів. У бронхах легенів собак та хутрових звірів паразитують трематоди. У сечовидільної та статевої системах паразитують діоктофіми, стефануруси, капілярії. У кровоносних судинах і шлуночках серця мешкають нематоди. При цьому величина дирофілярії досягає в довжину 25-30 см.
В основному гельмінти передаються фекально-оральним шляхом, проте також можуть передаватися від матері з молоком, внутрішньоутробно та навіть через бліх та комарів! Саме в залежності від гельмінта, його способу ураження тварини, та місця паразитування – будуть різні симптоми:
відмова від їжі;
в’ялість;
утруднене дихання;
ураження на шкірі та кровавий пронос;
анемія;
блювота.
Найбільш поширені види глистів у котів та собак
- Хлистовий, довжиною від 7 до 15 см.
- Аскарида, довжиною від 5 до 7 см.
- Анкилистомоз, довжиною від 3 до 20 см.
- Ціп'як, довжиною до 20 см.
Профілактика глистів кішок і собак.
Отже гельминтозом хворіють всі тварини і досить часто. Багато паразитів небезпечні так само для людини! Зараження може відбуватися при поїданні сирого м’яса і риби, при безпосередньому контакті із зараженою твариною, внутрішньоутробне зараження відбувається так само дуже часто. Помилково думати, що якщо домашня кішка їсть тільки готові корми, у неї не може бути гельмінтів. Кішки постійно вилизуються, а на шерсті у них багато всякої гидоти, в тому числі і яйця гельмінтів, які ми приносимо з вулиці. Паразити можуть викликати важкі ураження ШКТ, викликати сильні токсикози і порушення обміну речовин. Особливо це проявляється у цуценят і кошенят. У них сильна інвазія нерідко закінчується загибеллю. Дорослі тварини частіше хворіють без виражених клінічних ознак. У них може спостерігатися періодичні порушення травлення (проноси, запори); поганий стан шкіри, внаслідок авітамінозів (лупа, лущення, свербіж, облисіння та ін.), часто тварина вигризає і лиже підставу хвоста, «їздить» на попі.
Кожному власнику потрібно пам’ятати про особисту гігієну, особливо, що стосується дітей. Тварині необхідна регулярна дегельмінтизація.
