Роботодавець пропонує вам укласти цивільно-правовий договір замість трудового? Нумо розберемося, чим вони відрізняються і як не помилитися у виборі.
Що таке трудовий договір?
Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.
За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.
Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.
З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:
- Регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць
- Нормований робочий час
- Лікарняні
- Оплачувані вихідні й відпустки
- Захист від незаконного звільнення тощо
Більше про переваги задекларованої праці читайте у статті «Задекларована праця = трудові й соціальні права».
Що таке цивільно-правовий договір?
За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.
Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.
Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.
Як уникнути підміни трудових відносин цивільно-правовими?
Нагадаємо: між працівником і роботодавцем завжди укладається трудовий договір. Тоді як цивільно-правовий договір укладається з незалежним підрядником.
Щоби відрізнити трудові відносини від підрядних, запитайте, з якою метою з вами укладають договір?
Потрібно виконати певний обсяг робіт? І ви, як виконавець, зобов’язуєтеся передати замовнику результат роботи й робите все самостійно? У такому разі сміливо укладайте один із цивільно-правових договорів: договір підряду, договір про надання послуг або інший.
Або ж ідеться про систематичне виконання обов’язків, які належать до конкретної посади, спеціальності чи трудової функції в діяльності компанії, та ще й потребують присутності на робочому місці за визначеним графіком? При цьому роботодавець організовує процес роботи, дає вказівки та контролює виконання? У такому разі маємо трудові відносини між працівником і роботодавцем.
Крім того, ви є найманим працівником, якщо:
- виконуєте роботу в інтересах однієї особи чи організації
- користуєтеся обладнанням, матеріалами та приміщенням замовника
- після виконання завдання ваша трудова діяльність продовжується
- отримуєте фіксовану винагороду за процес роботи, а не за результат
- маєте питати дозволу про відгули й відпустки
Візьмемо для прикладу роботу продавця в магазині чи офіціанта в ресторані. Чи можуть вони виміряти обсяг своєї роботи у вигляді конкретних величин та показати в акті прийняття-передавання? Ні, адже їхня робота передбачає виконання обов’язків за штатною посадою, на території роботодавця, за певним графіком. Очевидно, що продавець і офіціант не є самостійними підрядниками. Отже, роботодавець має укласти з ними трудовий договір. Про всі тонкощі оформлення працівників читайте тут.
Водночас, якщо вас залучають як сторонню особу, скажімо, для створення сайту організації чи проведення занять англійською мовою двічі на тиждень (і це не мовні курси), можете на законних підставах укладати цивільно-правовий договір.
