Стань патронатним вихователем

 Сімейний патронат допомагає дітям, чиї батьки деякий час не можуть опікуватися ними в силу різних життєвих обставин. Бувають випадки, коли через недбалість або жорстоке поводження дітям загрожує небезпека. Інколи у дітей хворіють або помирають батьки й за ними нікому доглядати. Трапляється й так, що дітей залишають у пологових будинках ще при народженні і доки триває вирішення питань з «відмовою» мами, немовлята безпомічно чекають своєї долі на самоті в лікарняній палаті… У таких випадках їх на певний час беруть на виховання професійні патронатні сім’ї.

 Патронатні вихователі – унікальна для України професія, що з’явилася в рамках соціального експерименту, початого у 2009 році. Робота патронатними прийомними батьками – це поширена і дуже почесна практика.

 Патронатна сім’я – це тимчасова сім’я для дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах, що має мінімізувати травматизацію дитини, коли її забирають від батьків. Тобто, такі діти не потраплятимуть в інтернатні заклади, а перебуватимуть в спеціально підготовленій сім’ї, де про них турбуватимуться, забезпечать догляд і реабілітацію.

 Оптимальний строк перебування дитини в такій сім’ї – до 3 – ох місяців (в окремих випадках – до 6-ти місяців). За цей час органи опіки та піклування повинні провести роботу з батьками дитини і визначити, де їй буде краще, при цьому можливість повернути дитину до батьків має бути пріоритетом в роботі з сім’єю. Наприклад, якщо треба привести помешкання до ладу, якщо потрібно — допомагають з працевлаштуванням, працюють із залежними від шкідливих звичок та хвороб, якщо є бажання батьків змінитися. Коли сім’я вийшла з проблемної ситуації, тоді дитина повертається у родину. Якщо не вдається дійти позитивного результату, далі розглядаються питання про влаштування її у прийомні родини, усиновлення.

 Яка мета патронату над дитиною?

 Метою патронату є забезпечення права кожної дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, виховуватися у сприятливому та безпечному сімейному середовищі шляхом відновлення здатності батьків (осіб, які їх замінюють) опікуватися дитиною та виховувати її, вчинення заходів щодо повернення дитини до біологічної родини, а у разі неможливості прийняття рішень щодо її влаштування до постійної форми сімейного виховання, яка найбільше відповідає потребам дитини.

 Що це дасть батькам дитини: можливість усунути складні життєві обставини, вирішити наявні проблеми, отримати професійний соціальний супровід, що загалом сприятиме підвищенню батьківського потенціалу та воз’єднанню родини.

 Що це дасть для України: враховуючи нинішню ситуацію в Україні, послуга патронату над дитиною набуває ще більшої актуальності. Це на рівні держави утвердить сімейні цінності, забезпечить умови для деінституалізації дітей, які через СЖО не можуть проживати у власних родинах.

 Патронатним вихователем може стати:

– громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають на спільній житловій площі;

–мають позитивний досвід виховання власних дітей;

– мають житло (власне, орендоване чи на правах користування);

– не мають судимості;

– стан здоров’я яких дозволяє забезпечувати догляд та виховання дітей;

– одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю;

– зібрали та надали відповідний пакет документів, необхідний для кандидатів у патронатні вихователі;

– пройшли навчання та отримали довідку та рекомендації за результатами навчання за тренінговою програмою підготовки сімей-кандидатів у патронатні вихователі.

 Які основні завдання патронатних вихователів ?

– забезпечення догляду, виховання, збереження життя та здоров’я дитини в період її перебування у патронатній сім’ї;

– соціально-педагогічна підтримка та сприяння медичній, психологічній і соціальній реабілітації дитини;

– створення умов для підтримки контактів дитини з її біологічними батьками, родичами, окрім випадків, коли це може завдати шкоди життю і здоров’ю дитини;

– підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.

  Які права патронатних вихователів?

– брати участь в розробці договору про влаштування дитини у свою сім’ю та індивідуального плану захисту дитини;

– отримувати інформацію про стан здоров’я, психічний та фізичний розвиток дитини, яка влаштовується у сім’ю;

– визначати форми і методи виховання і розвитку дитини в межах повноважень, визначених договором про влаштування дитини;

– отримувати допомогу та консультації щодо догляду, виховання, розвитку дитини;

– на супервізію та професійну підтримку;

– представляти інтереси дитини у відповідних установах та організаціях в межах повноважень, визначених договором про влаштування дитини;

– звертатися до відповідних органів щодо вирішення питань, пов’язаних із забезпечення прав дитини, функціонування сім’ї;

– відмовити у влаштуванні в свою сім’ю дитини старше 14 років або у разі, якщо влаштування дитини може негативно вплинути на задоволення потреб інших дітей, в т.ч. власних;

– організовувати відпочинок та оздоровлення влаштованих і біологічних дітей;

– отримувати пільги передбачені чинним законодавством.

 Які обов’язки патронатних вихователів?

– нести персональну відповідальність за життя та збереження здоров’я дитини, тимчасово влаштованої до сім’ї патронатного вихователя, її фізичний та психічний стан;

– дотримуватися конфіденційності інформації про дитину та її батьків, що може завдати шкоди дитині та її сім’ї;

– дотримуватися вимог договору про влаштування дитини.

 Патронатними вихователями не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України, зокрема особи, які:

 1) обмежені у дієздатності;

 2) визнані недієздатними;

 3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

 4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;

 5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

 6)  зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

 7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

 8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (наказ Міністерства охорони здоров’я України від  20.08.2008  № 479 «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем», зареєстрований в Міністерстві  юстиції України 24 жовтня 2008 р.  за № 1022/15713);

 9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;

 10) були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;

 11) за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;

 12) є особами без громадянства;

 13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем (патронатним вихователем).

 Крім зазначених осіб патронатними вихователями не можуть бути інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

 Кандидат у патронатні вихователі подає  за місцем проживання такі документи:

 – заяву;

 – копії свого паспорта та  кандидата у  помічники патронатного вихователя;

 – довідку про склад сім’ї (форма № 3);

 – копію диплома про вищу освіту;

 – копію трудової книжки (за наявності);

 – висновки про стан свого здоров’я та кандидата у  помічники патронатного вихователя;

 – довідки від нарколога, психіатра та фтизіатра, в т.ч. і для осіб, які проживають разом із кандидатом у патронатні вихователі;

 – довідки про відсутність судимості, в т.ч. і у повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;

 – документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

 – письмова згода на влаштування дітей до цієї сім’ї усіх повнолітніх членів сім’ї кандидата у патронатні вихователі, які проживають разом з ним, а також дітей, за умови досягнення ними віку, коли вони спроможні самостійно висловлювати свою думку.

 Для з’ясування безпечності середовища та наявності відповідних житлово-побутових умов для прийняття в свою родину дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, комісією проводиться обстеження умов проживання кандидатів, за результатами проведення якого складається акт за формою згідно з додатком 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від  24 вересня 2008 р. № 866.

 Під час проведення обстеження умов проживання сім’ї кандидата встановлюється наявність у помешканні належних умов для прийняття дітей (безпечність, належні санітарно-гігієнічні умови, наявність окремої кімнати / кімнат для розміщення дітей, місце для сну та відпочинку дитини, наявність необхідних меблів та предметів побуту, доступність та можливість пристосувати в разі потреби  помешкання для дітей з інвалідністю тощо).

 Обов’язковою є згода всіх членів сім’ї кандидата у патронатні вихователі, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити, на тимчасове влаштування дитини в родину.