Ку-лихоманка (Q-febris) – це зооантропонозне інфекційне захворювання ВРХ, яке має безсимптомний перебіг, тобто субклінічну або латентну форму, але у разі загострення може призвести до абортів на різних періодах тільності (частіше в другому й третьому триместрах), плацентиту, гарячки, пригнічення. Рідше проявляється втратою апетиту, пневмонією, плевритом, кон’юнктивітом, кератитом, ринітом, орхітом, маститами, і це все на тлі зниження продуктивності, а також народженням нежиттєздатних та слаборозвинених телят, які часто гинуть у перший тиждень життя від пневмонії.
Збудник Причиною хвороби є Coxiella burnetti (заст. Rickettsia burnetii). Це невеликий грамнегативний мікроб, частіше кокової форми, хоча може й проявляти себе поліморфізмом, аероб, нерухомий, часто дуже схожий з іншими представниками сімейства Coxiellaceae (раніше Rickettsiaceae). Цей внутрішньоклітинний паразит із вираженим тропізмом до тканин легень, плаценти та молочної залози паразитує лише в цитоплазмі клітин, має проникну клітинну стінку й утворює характерні, часто парні включення. Що стосується стійкості в зовнішньому середовищі, то Coxiella burnetti, завдяки щільній клітинній стінці (вона стає щільною за потрапляння в зовнішнє середовище), на відміну від інших рикетсій та коксієл, дуже навіть резистентна й може довгий час зберігатися в абсолютно різних субстратах.
Епізоотичні дані
Ку-гарячкою може хворіти величезна кількість видів тварин, але саме велика рогата худоба є найбільш сприйнятливою та вразливою до цієї хвороби. Основний переносник-поширювач та резервуар збудника – кліщі. Для них коксієла Бернета не смертельна, живуть вони з нею «добре» і коксієльозом не хворіють, у їхньому організмі коксієли можуть зберігатися роками.
Інші представники домашніх жуйних, собаки, коти, гризуни, їжачки, дикі птахи та навіть рептилії також можуть бути джерелом інфекції для ВРХ. Носійство збудника в умовах природної інфекції може тривати від 2 місяців й до 3 років.
Найчастіше наші корівки заражаються саме трансмісивно – через укуси тих самих кліщів, «які не хворіють», а ще аліментарно – через забруднені екскретами хворих тварин корми та воду, а за спільного утримання хворих і здорових тварин збудник Ку-гарячки може передаватися навіть аерогенно й за прямого контакту. Деякі дослідники саме цим шляхам передачі збудника відводять основне значення, а ще можлива передача й через заражену сперму бугаїв.
Імунітет за коксієльозу: оскільки захворювання розвивається доволі повільно та дуже часто латентно, то в період хвороби імунітет дуже слабкий, але у тварин, які вже перенесли хворобу, з’являється дуже стійкий імунітет, який може зберігатися багато років.
Клінічні ознаки
Інкубаційний період за різними даними становить від 3 до 38 днів, але найчастіше – 5 – 21 день. На початку розвитку хвороби будь-яких симптомів практично немає (безсимптомний період), але така ознака, як аборт має насторожити, адже саме аборти є основним помітним проявом коксієльозу. Тож не все так і «безсимптомно», як здається, оскільки попередником аборту найчастіше будуть: короткочасне підвищення температури тіла до 41–42°С, а іноді гарячка може тривати до 5 днів, загальний пригнічений стан корови, зменшення споживання корму та різке зниження продуктивності.
А в більш важких випадках відзначають серозно-катаральний риніт, кон’юнктивіт, можливо й кератит, симптоми запалення дихальних шляхів (трахеїти, бронхіти), пневмонії, які дуже помітні за наявністю сухого кашлю, плевриту, запалення нирок, іноді можливі набряки суглобів. Частим явищем за Ку-гарячки можуть бути важкі форми маститів (хронічні, інтерстиціального типу з ураженням однієї або двох долей вимені), які закінчуються зазвичай цирозом залози. Але щодо абортів – основної, ознаки коксієльозу: за короткочасного гострого гарячкового нападу (який практично завжди залишається непоміченим) у тільних корів та нетелей відзначають аборти на різних періодах тільності, але найчастіше в другому й третьому триместрах. Після аборту практично завжди розвивається плацентит і при цьому на котиледонах та інших тканинах плаценти виявляють відкладення фібрину. І хоча плацентит ми діагностуємо вже після аборту, але насправді саме запалення плаценти його провокує. Ще як і після аборту, так і після отелення хворої корови, практично завжди буде метрит, ендометрит та в половині випадків затримання посліду, а телята (в разі отелення в термін) народжуються слабкими, нежиттєздатними й часто гинуть у перший тиждень життя від бронхопневмонії з ознаками інтоксикації, септицемії, апатії, повної відсутності апетиту і діареєю.
У бугаїв-плідників, заражених коксієлами Бернета, до респіраторних проблем на додачу розвивається орхіт, а протягом року після зараження можливі неодноразові та нерегулярні, короткочасні гарячкові стани.
Лікування
Терапія цього захворювання, на жаль, малоефективна та економічно недоцільна.
Профілактика
- боротьба в першу чергу з гризунами та іншими ссавцями, а також птахами на території ферми всіма можливими й дозволеними методами;
- захист тварин від нападу кліщів, систематична обробка худоби проти ектопаразитів, проведення регулярних дезакаризацій і дезінсекцій;
- всіх клінічно хворих тварин, якщо вирішуєте лікувати, необхідно ізолювати;
- молоко від клінічно хворих тварин утилізують;
