Торгівля людьми – це серйозна проблема у мирний час, а війна та збройний конфлікт створюють найбільш сприятливі умови для торгівлі та експлуатації людьми.
В умовах війни психічний та фізичний стан є нестабільний, як наслідок люди розгублені, виснажені та налякані, тому не можуть сприймати інформацію критично, та стають легкою здобиччю для торговців людьми.
Торгівля людьми передбачає примус до праці, до грабежів, збройних нападів, шантажу, також незаконна експлуатація осіб, вербування, сексуальне рабство, також утримання, передача, отримання прибутку та тримання людини із застосування сили та проти її волі.
Торгівля людьми – є злочином проти людяності, принижує честь, гідність людини.
Для торгівлі людьми не існує державних кордонів чи вікових обмежень. Потрапити в сучасне рабство може будь-хто, не залежно від рівня освіти чи соціального статусу.
Форми торгівлі людьми:
сексуальна експлуатація;
використання в порнобізнесі;
втягнення у злочинну діяльність;
залучення в боргову кабалу;
усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
використання в збройних конфліктах;
експлуатація її праці;
примусова праця;
примусова вагітність;
вилучення органів;
проведення дослідів над людиною без її згоди;
примусова праця.
Найчастішими причинами потрапляння в ситуацію торгівлі людьми є недостатня обізнаність населення про життя за кордоном, також недостатня поінформованість про роботу органів іноземних держав та можливість реєстрації свого статусу в іноземних країнах, важке економічне становище громадян, безробіття, втрата майна.
В Україні дане питання регулюється Кримінальним кодексом України, де в ст. 149 закріплено поняття торгівлі людьми та передбачено санкції за вчинення цього злочину. Закон України від 20.09.2011 року № 3739-І «Про протидію торгівлі людьми», передбачає основні засади протидії торгівлі людьми, повноваження державних органі, порядок встановлення статусу особи, що постраждали та порядок надання допомоги таким особам.
Також в Україні існують органи, які займаються діяльністю, яка стосується протидії торгівлі людьми: Генеральна прокуратури України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Департамент боротьби із злочинами пов’язаними з торгівлею людьми, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
У випадках потрапляння в ситуацію торгівлі людьми можна телефонувати:
до Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людини та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації в Україні – 0800505501 або 527;
до Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0800500335 або 116123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла СтрадаУкраїна»;
до Національної дитячої гарячої лінії – 0800500225 або 116111;
до гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми 1578;
на «Лінію довіри» з питань запобігання та протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та дискримінацією за ознакою статі 0800750475).
