Сказ входить в першу п'ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів.
Через скрутну економічну ситуацію в державі, та безвідповідальне ставлення власників до своїх улюбленців, частина тварин поповнює ряди безпритульних. Регулювання ж кількості є багатогранною проблемою, тому потребує комплексного підходу із залученням різних організацій і установ для її вирішення.
Сказ – це гостре інфекційне захворювання, за якого вражається центральна нервова система з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами та завжди закінчується смертю.
Вірус нейротропний, тому локалізується тільки в нервових тканинах. Після початку прояву клінічних ознак виділяться зі слиною. Переважно розповсюджувачами сказу є дикі звірі. Зазвичай інфікування у тварин відбувається через укус або взаємне облизування.
⠀Як визначити ознаки сказу у домашнього собаки?
Хвора тварина стає пригніченою, лежить, у неї зникає апетит, до води байдужа – гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко, в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому на великі відстані – до 50 км за день. Період збудження триває 3-4 дні, гине тварина на 6-8 день хвороби. Це класична картина. Але в будь-якому випадку поведінка тварини змінюється, що має насторожити господаря. Собака стає причиною зараження людей, тому що живе в їхньому оточенні. Провакцинований собака, якщо його покусала хвора тварина, не є джерелом зараження та не хворіє сказом.
Що робити із твариною, підозрілою на сказ?
⠀ Собаку, кота чи іншу тварину, яка покусала людей або тварин, слід негайно доправити до найближчої ветеринарної клініки та повідомити держпродспоживслужбу для огляду й утримання під наглядом спеціалістів протягом 10-ти днів.
Як запобігти зараженню сказом?
Щоб убезпечити свою собаку і свою сім'ю від такого підступного захворювання, потрібно знати, як захиститися від сказу. Єдиний спосіб для цього — вакцинація домашніх тварин. Її потрібно робити заздалегідь. Щеплення має щорічно повторюватися. Також бажано уникати контакту собаки з бродячими та дикими тваринами.
Проте заходи профілактики і боротьби мають відбуватися комплексно. При цьому всі заходи, в першу чергу повинні бути спрямовані на виявлення джерела збудника інфекції до якого належить поряд з лисицями також безпритульні і домашні тварини. Боротьба зі сказом залишається однією з найскладніших проблем, яка може бути вирішена тільки загальними зусиллями: адміністративно-господарських служб, органів державної ветеринарної та гуманної медицини. Спрямованих на впорядкування утримання свійський тварин, перш за все собак і котів. Своєчасну вакцинацію, відловлювання бездоглядних особин, регуляцію чисельності популяції диких м’ясоїдних у природніх умовах, широку інформацію населення, особливо власників, щодо цієї хвороби та дотримання правил утримання домашніх тварин.
