Чума м’ясоїдних (її ще називають «чумка») – гостра контагіозна хвороба, що характеризується гарячкою, катаральним запаленням слизових оболонок органів дихання, травлення й сечовиділення, а також ураженням центральної нервової системи, очей та шкіри. Ця недуга за своєю природою інфекційна. Їй властива висока летальність. Вона вражає зазвичай сімейство собак (домашні собаки, вовки, песці, лисиці, куниці, тхори тощо).
Причини захворювання
Причиною даного захворювання є РНК-геномний вірус сферичної форми з родини Paramyxoviridae. Вірус відносно стійкий у зовнішньому середовищі: при -20°С залишається життєздатним в органах загиблих собак упродовж 6 місяців, у носовому слизі — 1-2 місяці. За плюсових температур не змінює своєї активності у фекаліях та носових виділеннях 7-11 діб, при -10 °С — кілька місяців. Інактивується під дією сонячного світла через кілька годин.
Заразитися вихованець може як завгодно, надто багато небезпек навколо. Але найпоширенішими причинами вважаються:
• прямий контакт із побутовими предметами інфікованої особини (гребінці, ножиці, миски);
• прямий контакт зі слиною, калом або сечею зараженої особини;
• транспортування вірусу власниками в будинок із навколишнього середовища (наприклад, на підошві взуття);
• спілкуванні з дикими тваринами (лисицями, вовками, гієнами та іншими).
Форми захворювання
Блискавична
На жаль, у такій ситуації вихованцеві допомогти немає можливості. Перші ознаки, як правило, проявляються вже через кілька годин, після чого собака помирає незалежно від того, надали йому оперативну допомогу чи ні.
Гостра
Перші симптоми помітні вже через 5-7 годин після інфікування. Якщо заражене цуценя, то шанси на повне одужання дуже низькі, але у дорослих собак, коли їм надати допомогу вчасно, є шанс (хоч і невеликий) вижити.
У зоні ризику знаходяться собаки від 10 років. Така форма захворювання характерна для особин, які раніше гостро перенесли дану хворобу або атиповий перебіг, проте вижили.
Типова
Чума м’ясоїдних проявляє себе приблизно через 1-3 тижні після зараження. Якщо вихованцеві швидко надати допомогу, у нього достатньо високі шанси залишитися живим.
Атипова
Це найнебезпечніша форма, оскільки протікає безсимптомно досить довгий період. Триває вона, доки інфекція не вразить життєво важливі системи організму (нервову і дихальну), після чого настає смерть.
Також є класифікація і дифференціація хвороби за типом її прояви (ураженням певної системи організму):
• Нервова форма супроводжується збудженням тварини, агресивністю, судомами окремих груп м’язів, парезами, паралічами задніх кінцівок. Розвиваються сліпота, глухота, втрата нюху, які нерідко залишаються на все життя.
• Кишкова форма чуми: характерна діарея, з домішками слизу та крові, блювання, повна відмова від кормів, швидке виснаження.
• Шкірна форма: на безшерстих ділянках черева й стегон з’являються пустульозно-вузликові ураження, екзема, кірочки.
• Респіраторна форма: спостерігаються риніт, трахеїт, бронхіт, різко підвищується температура, розвивається плеврит, катаральне запалення легень.
• Абортивна форма: абортування плодів самкою, неможливість виносити потомство, або летальність новонароджених цуценят. Може впливати на природній цикл еструсу самок (відсутністю конкретних фаз у естральному циклі) проявами хронічних ендометритів, вагінітів тощо.
Існує змішана форма чуми м’ясоїдних – коли хвороба уражає кілька або всі системи організму.
Симптоми чуми м’ясоїдних
Як ви вже переконалися, чума - не тільки серйозне, але і підступне захворювання. Тому потрібно бути максимально спостережливим, аби вчасно допомогти і за можливості врятувати тварину. Хвороба проявляє себе не відразу, але, коли з'явиться, важливо не прогавити цей момент.
Отже, симптоми при чумці наступні:
1. При ураженні органів травної системи проявляється відсутність апетиту у собаки з подальшою втратою ваги. Спостерігається часта діарея (іноді з кров'яними виділеннями). У вихованця з'являється неприємний запах з рота, його постійно мучить спрага.
2. При ураженнів органів дихання виникають симптоми у вигляді кашлю, важкого дихання, часом з перебоями, з очей і носа може виділятися гній, має місце підвищена температура.
3. Коли уражений головний мозок і центральна нервова система, з’являються судоми і неадекватна поведінка (млявість, а потім різка агресія або навпаки), собака стає чутливим до світла. У нього підвищується температура і починаються проблеми з координацією.
4. При ураженні шкіри симптоми будуть наступними:
• дрібні виразки в області паху і морди;
• висип і жорстка скориночка на шкірі;
• втрата апетиту;
• знесиленість і малоактивність.
Слід відзначити, що всі ознаки виявляються не одночасно, можливий прояв лише однієї (наприклад, діареї). Хоча здебільшого собака починає страждати від усіх одразу.
Примітка: розпізнати недугу важко, але вчасно виявлені ознаки чумки у собак, можуть врятувати життя або хоча би полегшити муки.
Методи лікування хвороби
Одним із найвирішальніших чинників лікування вихованця є своєчасно надана професійна допомога і комплексний підхід. Якщо поведінка або стан собаки наводять на думки про чумку, слід негайно звернутися до ветеринарної лікарні. Після проведення обстеження і визначення форми захворювання призначається лікування, яке включає в себе кілька напрямків:
• Симптоматичне (прийом антибактеріальних медикаментів, які пригнічують секундарну мікрофлору). Така терапія спрямована на усунення симптомів: протиблювотні, знеболювальні, протисудомні препарати тощо.
• Вітамінні комплекси (особливо вітаміни групи В), електроліти (які в рази знижують рівень інтоксикації і ліквідують зневоднення в організмі), в деяких випадках прописуються антигістамінні ліки.
• Варто пам’ятати: немає етіологічного лікування при цьому захворюванні!
Вихованця рекомендується помістити в окрему кімнату або приміщення без яскравого освітлення і протягів, де йому буде сухо, тепло і тихо.
Профілактичні заходи
Найкращим способом є вакцинації. Першу вакцинацію необхідно зробити у віці 2-3 місяців, а через місяць слід провести ревакцинацію. Далі графік щеплень розписується ветеринарним лікарем згідно попередніх вакцинацій, типом вакцин та епізоотичним станом. Перед виконанням профілактичної вакцинації дегельмінтизація і обробка від ектопаразитів мають рекомендативний характер.