26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце.
36 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Катастрофа настільки глобальна, що їй присвоїли 7-ий рівень небезпеки за міжнародною шкалою ядерних подій.
Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Ризикуючи власним життям та здоров’ям, вони прийняли на себе перший удар ядерної стихії, виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації.
Минають роки, але не минає біль від втрати наших героїв-ліквідаторів. Нажаль, з кожним днем стає все менше людей, які могли б із власного досвіду розповісти про подвиг, зроблений ними на Чорнобильській АЕС.
Світла пам’ять тим, хто пішов у безсмертя, залишивши смуток та біль у серцях українців. Шана та вдячність відважним рятувальникам за їх подвиг заради безпеки нинішнього та майбутніх поколінь.
Сьогодні наш святий обов'язок – пам'ятати, якою ціною дісталася перемога над техногенною стихією, шанувати героїв-чорнобильців, надавати дієву допомогу усім, хто з честю прийняв суворий виклик чорнобильського лиха.
Шановні учасники ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, від усього серця бажаю вам і вашим близьким життєвої енергії, миру, сімейного затишку, шани та людської вдячності, оптимізму та впевненості у завтрашньому дні!
З повагою
Савранський селищний голова Сергій ДУЖІЙ
