Сьогодні є надзвичайно актуальним питання контролю за наявністю ГМО в насіннєвому матеріалі, оскільки в подальшому саме ця вирощена сировина є основою для виробництва готової продукції. Все більше сільськогосподарських культур вирощується з генетично модифікованим ДНК. Найчастіше це такі культури як соя, ріпак, кукурудза. 

  На даний час, використання генетично модифікованих організмів регулюється Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», який був прийнятий  31.05.2007 року (№1103-V). Цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками,
 дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та
 продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення,
 випробування, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку,
 вивільнення у навколишнє середовище та використання в Україні із забезпеченням
 біологічної і генетичної безпеки.

Для початку, що таке ГМО?
     Генетично модифікований організм, живий змінений організм (ГМО) - будь-який
 організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів
 переносу генів, які не відбуваються у природних умовах.
 Згідно положень Закону, основними принципами державної політики в галузі
 генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО є:
 – пріоритетність збереження здоров’я людини і охорони навколишнього природного
 середовища у порівнянні з отриманням економічних переваг від застосування ГМО;
 – забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні,
 дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях;
 – контроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх
 використанням, їх реєстрацією та обігом;
 – загальнодоступність інформації про потенційні ризики від застосування ГМО, які
 передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання
 біологічної і генетичної безпеки;
 – державна підтримка генетично-інженерних досліджень та наукових і практичних
 розробок у галузі біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та
 практичному використанні ГМО в господарських цілях.
        

      Як уберегтися від ГМО в насінництві?
 При купівлі насіння рекомендуємо  перевірити наявність та чинність сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, звірити, щоб інформація зазначена в супровідних документах, відповідала нанесеній на етикетки пакувань. Вищевказані документи, відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», видаються лише на сорти рослин, які не є генетично модифікованими.

  Крім того, перевірити наявність ГМО в насінні, яке планується придбати,можливо шляхом відбору проб від партій насіння та подальшої їх перевірки в акредитованих лабораторіях на визначення генетично модифікованих організмів. Наголошуємо, статтею 18 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» передбачено, що порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно-правових актів, тягне за собою цивільну,адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом. У тому числі відповідальність несуть особи, які винні у використанні незареєстрованих генетично модифікованих організмів, або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей).

Головний спеціаліст відділу контролю у
 сфері насінництва, розсадництва та якості зерна                                                
 Палиця К.І.