Зберігання зерна у полімерних зернових рукавах стає все більш популярним. Ця технологія актуальна і для великих агрохолдингів, і для фермерських господарств. Полімерні зернові рукави дозволяють зберігати зерно протягом років без втрат якості, що особливо важливо у випадку затримок у логістиці.
На чому базується технологія зберігання в полімерних зернових рукавах?
Основою технології зберігання в полімерних зернових рукавах (далі – рукави) є природна консервація вмісту рукава за рахунок створення анаеробного середовища в щільно завантаженому (більше 3 тонн на 1 погонний метр) і щільно закритому рукаві. Протягом двох тижнів з моменту завантаження рукава, в процесі «дихання» зерна, а також життєдіяльності комах і грибків, які потрапляють в рукав разом з зерном, поглинається кисень і виробляється вуглекислий газ, який є природним консервантом. Концентрація вуглекислого газу запобігає подальшій життєдіяльності грибків і мікроорганізмів.
Порушення герметичності рукава із зерном
Перед завантаженням зерна у рукави, потрібно перш за все підготувати майданчик, на якому буде зберігатися врожай. Покриття майданчика може бути різним - це може бути ґрунтова площадка, бетонна чи асфальтова. Головне, майданчик має бути рівним, сухим та на ньому не повинно бути жодних гострих предметів, які можуть механічно пошкодити рукав для зберігання.
Порушення герметичності рукава призводить до зміни усталеної в мішку біомодифікованої атмосфери з низьким вмістом кисню та високим вмістом вуглекислого газу, що встановилася в мішку. Саме така атмосфера і є запорукою того, що в зерні не розвиватимуться грибки та комахи, а саме зерно не набиратиме вологу.
Великою проблемою зберігання зерна в рукавах є гризуни. Однак, за вмілого і розумного підходу, проблему цю можна звести до мінімуму. Професійний рукав має повітряний бар’єр, який не дозволяє повітрю з мішка виходити назовні, а тому миші та щури не відчують запаху. При завантаженні треба уникати розсипання зерна по землі - саме це найбільше приваблює гризунів.
Часто пошкодження рукавів спричиняють птахи, які проколюють поліетилен дзьобом у пошуках зерна. Щоб мінімізувати ризики пошкоджень, варто накрити рукав спеціальною багаторазовою сіткою. Від птахів можна використовувати також звукові відлякувачі.
При виявленні пошкодження необхідно відразу приступити до ремонту рукава. Виробники рукавів часто комплектують їх, наприклад, стабілізованим армованим скотчем, щоб можна було оперативно відремонтувати пошкодження.
Технологія запаковування зерна
Технологія запаковування зерна у рукави повинна бути такою, щоб не допустити псування і поривів рукавів. Для правильної закладки рукавів потрібно мати не лише завантажувач, а й бункер-перевантажувач, а для максимально швидкого і безпечного виймання зерна, потрібен розвантажувач.
Важливим етапом є процес контролю наповнення рукава. У процесі завантаження, розтягування рукава не повинно перевищувати 10%.
Для завантаження рукавів потрібні спеціальні пакувальні машини (завантажувачі). Якщо такого обладнання у господарстві немає, його потрібно буде купити чи орендувати.
Виймання зерна з рукава
Найпоширенішим способом дістати зерно з рукава є використання спеціальної розвантажувальної машини (розвантажувач). Розвантаження необхідно починати з кінця рукава, на якому завершилося завантаження. Під час розвантаження необхідно контролювати швидкість руху розвантажувальної машини, швидкість вибірки зерна з рукава та швидкість намотування розвантаженого рукава.
Лабораторний контроль
Контроль за якістю зерна, закладеного у полімерні рукави регламентує «Інструкція щодо технології зберігання зерна в зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів», яка затверджена Міністерством АПК. 04.02.2011 № 10 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.02.2011 за №176/18914. Але контроль необхідно проводити згідно зі схемою техно-хімічного контролю, яка затверджена на вашому підприємстві.
Періодичність контролю встановлюється відповідно до вимог державних стандартів на кожну культуру. Також треба враховувати, з якою вологістю зроблена закладка зерна.
Звертаємо Вашу увагу, що дане роз’яснення не є нормативно-правовим актом, а має лише інформаційний характер.
Катерина ПАЛИЦЯ,
головний спеціаліст відділу контролю у сфері насінництва,
розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.