Щороку восени починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток.
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і сприяючі респіраторним захворюванням оксиди сірки. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, прибудинкова територіяповинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя. Спалювання всіх видів відходів на даній території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо на практиці дані діяння призводять до великої біди та завдають великої шкоди довкіллю, здоров’ю людини.
Під час таких займань гинуть не лише рослини, а й тварини. А в повітря викидаються шкідливі для органів дихання речовини, що виділяються під час горіння.
Рятувальники вже не закликають, а вимагають дотримуватися правил пожежної безпеки в екосистемах, караючи штрафами. Але, на жаль, громадяни ігнорують всі заборони…
Від ворожих бомб палає українська земля, а місцеві палії допомагають нищити навкруги усе живе.
Зауважимо, що під час дії воєнного стану в Україні спалювання сухостою може бути прирівняне до диверсій. Адже в березні 2023 року Рада внесла зміни до Кримінального кодексу, якими посилила відповідальність за злочини проти основ нацбезпеки в умовах воєнного стану. Таким чином у статті 113 "Диверсія" до переліку злочинів додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності.
Радимо опале листя, суху траву і бур’яни не палити, а компостувати. Коли листя перегниває, то стає добривом і до ґрунту повертаються всі необхідні для родючості речовини.
Для виготовлення компосту не потрібні якісь особливі знання чи зусилля. Так, можна підготувати спеціальний резервуар чи просто викопати яму збоку подвір’я чи городу, помірно зволожувати рештки рослин та забезпечити туди доступ повітря. На компостну купу можна складати кухонні рослинні відходи, бур’яни, скошену траву, листя, коріння рослин, солому, тонкі гілки, гній. Правильно приготований компост не матиме неприємного запаху. Він перетвориться на якісне природне добриво та потішить гарним урожаєм.
Зауважимо, що опале листя – ласощі для дощових черв'яків, вони перетворюють ґрунт на гумус. Тож опале листя можна просто закопати в саду і воно стане безкоштовним добривом. Окрім того, сухим листям можна вкрити троянди, неморозостійкі багаторічні рослини, декоративні чагарники. Таке мульчування захистить ґрунт і покращить його якість: ґрунт не пересихатиме і не розмиватиметься дощами, оголюючи коріння рослин. Мульча з листя також блокує ріст бур'янів.
Що загрожує паліям трави
Спалювання листя і трави в Україні є незаконним і передбачає адміністративну, а подекуди і кримінальну відповідальність. Це порушення низки правил у сфері благоустрою населених пунктів, а також закону "Про охорону атмосферного повітря"
За спалювання сухої трави і листя передбачений штраф від 3 060 до 6 120 грн.
Водночас для посадовців такий штраф набагато вищий – від 15 300 до 21 420 грн.
Якщо паління відбувалося на території природно-заповідного фонду, то штраф за це становить 6120 до 12 240 грн (для посадовців – від 2 1420 до 30 600 грн).
За знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених посадок навколо населених пунктів, вздовж залізниці загрожують найбільші штрафи – 90 000-150 000 грн.
Є і кримінальна відповідальність: за ґрати можна потрапити на термін до 10 років. Це передбачено ст. 245 Кримінального кодексу України.
Так, за знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, стерні, сухих трав, рослинності на землях сільськогосподарського призначення загрожує:
- штраф від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91 800 – 153 000 грн);
- або обмеження волі на строк від 2 до 5 років;
- або позбавлення волі на той самий строк.
За такі ж дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин чи інші тяжкі наслідки, палія можуть відправити до в’язниці на строк від 5 до 10 років.
