Нещодавно працівниками Подільського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області було проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань профілактики та недопущення поширення ящуру серед тварин.
У рамках заходу спеціалісти зустрілися з директором ТОВ «Нива» та представником ФОП «Родинний ЕКОДАР», які займаються утриманням великої рогатої худоби на території Савранської селищної ради. Під час бесіди було доведено актуальну епізоотичну ситуацію щодо ящуру у світі та країнах-сусідах України, наголошено на небезпеці занесення вірусу на територію нашої держави, зокрема через неконтрольоване переміщення тварин, недотримання вимог біобезпеки та інші ризикові чинники.
Проведена інформаційна робота спрямована на підвищення рівня обізнаності власників тваринництва щодо профілактичних заходів, а також формування відповідального ставлення до дотримання ветеринарно-санітарних норм. Захист тварин від небезпечних хвороб, зокрема ящуру, — це спільне завдання як фахівців ветеринарної медицини, так і власників тваринницьких господарств.
Довідково:
Інформація щодо ящуру великої рогатої худоби
У зв’язку з ускладненням епізоотичної ситуації в країнах Європи щодо ящуру великої рогатої худоби, з метою мінімізації ризиків занесення та поширення хвороби на території України, закликаємо всіх власників тварин та керівників господарств бути особливо уважними.
Що таке ящур?
Ящур — це гостра інфекційна вірусна хвороба, що вражає:
• велику та дрібну рогату худобу,
• свиней,
• диких парнокопитних (оленів, козуль, лосів, диких кабанів).
Це висококонтагіозне захворювання, яке може спричинити масові спалахи (епізоотії) у тваринницьких господарствах та значні економічні збитки.
Ящур небезпечний і для людей!
Хоча захворювання переважно тваринне, людина також може інфікуватися:
• при вживанні необеззараженого молока та продуктів із нього;
• через контакт із хворими тваринами (зокрема — повітряно-крапельним шляхом).
Симптоми у тварин:
• слинотеча;
• виразки (афти) та ерозії на слизовій рота, язика;
• підвищена температура тіла;
• кульгавість;
• зниження апетиту.
Джерело інфекції — хворі або інфіковані тварини, які ще не мають симптомів. Вони виділяють вірус зі слиною, носовим слизом, молоком, сечею, фекаліями тощо.
Інкубаційний період:
• 7–14 днів у великої рогатої худоби;
• до 21 дня у дрібних парнокопитних.
Як запобігти захворюванню?
• Обмежити доступ сторонніх осіб на територію господарства;
• Проводити дезінфекцію взуття, одягу, транспорту та інвентарю;
• Дотримуватись карантинних вимог при переміщенні тварин;
• Забезпечити утилізацію гною та трупів тварин у спеціально визначених місцях;
• Мисливцям — повідомляти про виявлені трупи диких парнокопитних до ветеринарної служби.
У разі підозри:
При ознаках захворювання чи незвичній поведінці тварин або у випадку масової загибелі тварин необхідно терміново сповістити лікаря ветеринарної медицини або територіальний орган Подільського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
