Шкідники сходів озимого ріпаку!

На посівах ріпаку зустрічається близько 50 видів фітофагів, втрати врожаю від яких можуть становити 30-40%, а в роки масового розвитку досягають і 50% при одночасному зниженні якості.

У фазу сходи — 2-4 листки істотної шкоди посівам ріпаку можуть завдати ріпакові хрестоцвіті блішки (Phyllotreta spp.) (синя, світлонога, чорна, хвиляста та ін.). Суха, спекотна погода сприяє розвитку і поширенню шкідника. Блішки пошкоджують сім’ядольні і першу пару справжніх листків на ріпаку, вигризаючи паренхіму зверху листка у вигляді круглих “віконець”, залишаючи шкірку чи кругло-овальний отвір. За більших пошкоджень ці отвори можуть зливатися, внаслідок чого сім’ядолі і перші листки засихають. А якщо пошкоджена і точка росту, то рослина гине. У разі масового розмноження шкідників за два-три дні вони здатні повністю знищити сходи ріпаку, що призводить до пересівання культури. Пошкоджені хрестоцвітими блішками рослини ріпаку більше уражуються хворобами, погано набирають вегетативну масу. На зимівлю шкідники йдуть із настанням сталої холодної погоди. ЕПШ становить понад 3-5 екз./м2. У фазу сходи – 2-4 листки за надпорогової чисельності необхідно провести крайові або суцільні обробітки одним із рекомендованих інсектицидів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробітки пестицидами проводити в безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.

Значну небезпеку посівам озимого ріпаку на початку вегетації становлять підгризаючі совки — озима та оклична. В нашому регіоні більшого поширення набула озима совка ( Scotia segetum). Шкідник розвивається в двох поколіннях. На посівах озимого ріпаку шкодить гусінь другої генерації, яка з’являється наприкінці серпня - в вересні . Гусениці 1-го та 2-го віків живляться відкрито, переважно бур’янами, а також молодими листочками ріпаку, вигризаючи у них невеликі дірочки. Починаючи з третього віку вони живуть у ґрунті і підгризають рослини на рівні ґрунту, інколи перегризають стебла, корінці, знижуючи густоту рослин. Інколи повністю знищують рослини в рядку. Одна гусінь підгризаючої совки може пошкодити до 10 рослин за добу. Харчування шкідника відбувається до жовтня. Зимують гусениці шостого віку на глибині 10 – 25 см. Витримують зниження температури до - 11 °С. Успіх перезимівлі шкідника залежить від розвитку жирового тіла. Гусениці молодших віків гинуть за температури нижче -5 °С.

На озимих культурах поріг шкідливості для озимої совки становить 2–3 екз./м2.

Одним із найнебезпечніших шкідників озимого ріпаку в осінній період є ріпаковий пильщик. Шкідник масово з’являється на посівах з настанням прохолодної погоди, особливо при високій вологості повітря. Шкоди посівам завдає несправжньогусениця, розвиток якої залежно від погодних умов, триває 25-40 діб. Несправжні гусениці ріпакового пильщика харчуються листям, спочатку скелетують, а потім грубо об’їдають, залишивши лише жилки. Пошкоджені рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів. Несправжні гусениці старших віків шкідника витривалі до нічних заморозків, навіть за температури повітря -10С вночі та +70С вдень вони здатні продовжувати живлення. ЕПШ несправжніх гусениць ріпакового пильщика – 1-2 екз. на рослину або 2-3 екз. на кв.м.

Капустяна совка поширена повсюдно, проте найбільшої шкоди завдає у лісостеповій і степовій зонах. Шкідник розвивається у 2 поколіннях. Гусениці першого віку скелетують листя знизу, а другого та третього - вигризають у листках наскрізь отвори неправильної форми. Гусениці старших віків з’їдають листки повністю. Живляться переважно вночі, а вдень ховаються при основі рослин. Використання інсектицидів доцільне при заселенні совкою 5% рослин із середньою щільністю 2 і більше гусениць на одну рослину.

Озимому ріпаку шкоду можуть завдавати гусениці капустяного і ріпного біланів другої генерації, які з’являються у вересні. Оптимальна температура для розвитку біланів становить +20-260С. Вони ведуть поодинокий спосіб життя: спочатку живляться на листках з нижнього боку, згодом переміщуються на верхній бік листків та об’їдають їх. Дорослі гусениці з’їдають листкову пластинку повністю, у тому числі й товсті жилки. Розвиваються у 2-3 генераціях.

Заходи захисту. Необхідно постійно проводити моніторинг посівів озимого ріпаку. За результатами обстежень визначається ступінь загрози посівам від шкідників і приймається рішення щодо проведення засобів захисту. У разі проведення хімічних заходів необхідно враховувати не лише чисельність того чи іншого виду шкідника , строки його появи, стан посіву, а й біологічну, економічну ефективність препарату, регламент його застосування. Обробляють посіви лише рекомендованими інсектицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки проводять ввечері, коли гусінь харчується на рослинах.