В умовах воєнного стану ризики виникнення пожеж на сільськогосподарських угіддях суттєво зростають через можливі ракетні удари, падіння уламків БпЛА та інших вибухонебезпечних предметів. Для збереження врожаю, техніки та, найголовніше, життя і здоров’я людей рекомендується вжити таких заходів.
1. Проведення оцінки пожежних ризиків полів
До початку жнив кожному агропідприємству рекомендовано провести обстеження земельних ділянок та визначити:
поля, розташовані в радіусі до 5 км від об'єктів критичної інфраструктури, військових об'єктів або маршрутів прольоту повітряних цілей; території, де фіксувалися випадки падіння уламків ракет, БпЛА або боєприпасів; ділянки з потенційним мінним забрудненням або наявністю нерозірваних боєприпасів; місця з обмеженим доступом пожежно-рятувальної техніки. За результатами оцінки доцільно розробити карту пожежних ризиків господарства.
2. Створення додаткових протипожежних розривів
З метою запобігання швидкому поширенню вогню рекомендується:
за можливості розбивати великі масиви зернових культур на окремі ділянки площею не більше 25 га; між ділянками влаштовувати прокоси шириною не менше 8–12 м з подальшим обробітком ґрунту; по периметру полів створювати мінералізовані смуги шириною не менше 4 м; додатково відокремлювати поля від лісосмуг, автомобільних доріг та залізничних колій. Практика 2022–2025 років показала, що саме відсутність таких розривів часто призводила до поширення пожеж на сотні гектарів посівів.
3. Організація системи раннього виявлення пожеж
Для своєчасного реагування рекомендується:
обладнати спостережні пости на височинах або зернотоках;
використовувати камери відеоспостереження, бажано з тепловізійними функціями;
застосовувати квадрокоптери з тепловізорами (за наявності можливості) для патрулювання територій після повітряних тривог та ракетних атак;
відпрацювати алгоритми дій у разі виявлення пожеж, спричинених падінням БпЛА, ракет чи їх уламків.
Особливу увагу слід приділяти першим 2–3 годинам після падіння уламків, коли можливе приховане тління сухої рослинності.
4. Формування мобільних груп пожежогасіння
На період жнив доцільно створити мобільні групи реагування у складі:
трактора з плугом;
трактора або автомобіля з ємністю для води об'ємом не менше 5–10 м³;
мотопомпи;
комплекту ранцевих вогнегасників;
засобів зв'язку.
Рекомендований час прибуття такої групи до будь-якої точки поля — не більше 10–15 хвилин.
Перед початком жнив необхідно перевірити:
справність іскрогасників; паливну систему; електропроводку; акумуляторні батареї; наявність та справність вогнегасників. Кожен комбайн повинен бути забезпечений щонайменше двома порошковими вогнегасниками місткістю від 9 кг та штиковими лопатами.
6. Створення резерву вододжерел
Підприємствам рекомендується:
визначити всі наявні природні та штучні водойми;
забезпечити зручні під’їзди для пожежної техніки;
встановити покажчики напрямків руху до водойм;
створити тимчасові накопичувачі води поблизу великих масивів зернових культур.
Для підвищення надійності доцільно передбачити декілька незалежних джерел водопостачання.
7. Порядок дій у разі виявлення пожеж або падіння уламків БпЛА, ракет та боєприпасів
У разі виявлення місця падіння уламків або виникнення пожежі на потенційно небезпечній території необхідно:
негайно повідомити ДСНС, Національну поліцію та інші уповноважені служби;
припинити всі роботи в небезпечній зоні;
за відсутності загрози життю людей вжити заходів для стримування поширення вогню;
не допускати працівників та сторонніх осіб до місця падіння уламків;
здійснювати спостереження за прилеглою територією з безпечної відстані;
під час виклику екстрених служб обов’язково повідомляти про можливу мінну небезпеку або наявність вибухонебезпечних предметів;
категорично забороняється самостійно переміщувати уламки, боєприпаси чи інші підозрілі предмети.
Збереження життя і здоров’я працівників має безумовний пріоритет над збереженням урожаю, техніки та матеріальних цінностей.
Пожежогасіння на потенційно замінованих територіях здійснюється виключно після оцінки ризиків та відповідно до рішень уповноважених служб.
8. Організація взаємодії з ДСНС
До початку жнив рекомендується:
налагодити комунікацію з офіцерами-рятувальниками громад та найближчими пожежно-рятувальними підрозділами;
надати карти полів та під’їзних шляхів;
визначити координати вододжерел;
відпрацювати порядок залучення місцевих пожежних команд;
провести спільні навчання щодо ліквідації пожеж на зернових масивах.
Додаткові рекомендації в умовах воєнного стану
Рекомендується:
створити резерв техніки для локалізації пожеж (трактори з плугами, водовози, бульдозери);
запровадити систему оперативного обміну інформацією між агровиробниками та підрозділами ДСНС щодо випадків падіння БпЛА, ракет та виникнення загорянь;
забезпечити максимально швидке реагування на надзвичайні події.
Це дозволить значно скоротити час реагування, мінімізувати втрати врожаю та підвищити рівень безпеки працівників аграрного сектору.
Безпека під час жнив — спільна відповідальність кожного. Бережіть себе, своїх працівників та врожай України!
