Інклюзія у сучасному міжнародному розумінні виходить за межі окремого тематичного напряму чи сукупності психолого-педагогічних практик. Вона визначається як системна характеристика політик і середовищ, що забезпечують повноцінну участь кожної людини у суспільному житті на засадах рівності, недискримінації та поваги до різноманітності.
Водночас безбар’єрність розглядається як базова передумова інклюзії - необхідна, але недостатня. Усунення фізичних, інформаційних та цифрових бар’єрів створює доступ, однак не гарантує реальної участі. Саме тому ключового значення набуває принцип розумного пристосування, закріплений у Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, який передбачає обов’язок адаптації середовища, процесів та послуг до індивідуальних потреб особи.
Питання Розумного пристосування в системі інклюзії та сталого розвитку розглядалось на ІІ МІЖНАРОДНОМУ ФОРУМІ ІНКЛЮЗИВНОГО ПРОСВІТНИЦТВА «(не)Все про інклюзію» в м. Вінниця.
В заході в онлайн форматі взяли участь фахівці КУ «Інклюзивно-ресурсного центру» Савранської селищної ради 16 квітня 2026 року.
