Сьогодні Савранська громада у глибокій скорботі провела в останню земну дорогу свого земляка, мужнього воїна та вірного сина України. У цей день жителі громади зібралися разом, щоб віддати останню шану людині, яка стала частиною нашої історії, нашого болю і нашої пам’яті.
26 лютого 2026 року перестало битися серце військовослужбовця Національної Гвардії України, старшого сержанта Денесюка Вадима Олександровича, 22 травня 2001 року народження, мешканця села Слюсарове. Йому було лише 24 роки… Попереду було ціле життя, мрії, плани, родина, але війна забрала його у найкращі роки.
Вадим був справжнім патріотом своєї держави. Він мужньо став на захист рідної землі, виконуючи свій військовий обов’язок із честю та гідністю. Його знали як щиру, добру, відповідальну та віддану людину. Для рідних він був люблячим сином, для друзів — надійним товаришем, для побратимів — відважним воїном, який завжди готовий був підставити плече.
Сьогодні вся громада розділяє біль непоправної втрати разом із родиною Героя. Під час церемонії прощання люди ставали на коліна, проводжаючи Захисника в останню путь, схиляли голови та зі сльозами на очах дякували йому за мужність і самопожертву. У ці хвилини особливо гостро відчувається, якою дорогою ціною виборюється свобода і незалежність України.
Світла пам’ять про Вадима назавжди залишиться у серцях його рідних, друзів, побратимів та всіх жителів громади, які знали і поважали його. Його подвиг — це приклад справжньої відданості Батьківщині, сили духу та незламності.
У цей важкий час Савранська громада висловлює щирі та глибокі співчуття родині, близьким і друзям загиблого воїна. Ми розділяємо ваш біль, сумуємо разом із вами та схиляємо голови у скорботі.
Вічна пам’ять і шана Герою…
