Зокрема, він стосується адміністрування податку на прибуток підприємств, на доходи фізичних осіб, на додану вартість, а також стосується рентної плати та навіть доходів з продажу городини - і це далеко не повний перелік.
В законі є кілька новацій і для тих, хто працює в сільському господарстві.
По-перше, для тих, хто продає на базарі городину і отримує за це більше 12 мінімальних зарплат на рік (у 2021 році це 72 тис. грн), треба буде платити 18% податку на доходи фізичних осіб.
По-друге, закон передбачає зменшення мінімальної площі землі фермерського господарства, що дає право переходу на спрощену систему оподаткування з 2 до 0,5 гектарів - при тому, що для особистого господарства можна мати до 2 гектарів землі.
Крім того, запроваджується "мінімальне податкове зобов'язання", тобто заздалегідь визначена сума, яку аграрний виробник - людина або підприємство, які володіють землею або орендують її, користуються на правах емфітевзису - має сплатити незалежно від доходу.
Цей податок не стосуватиметься ділянок у межах населених пунктів.
МПЗ розраховуватимуть за формулою, яка передбачає, що сума всіх податків не може бути меншою за 5% від вартості землі. Ця норма діятиме з 2022 року, тобто перші МПЗ мають бути сплачені у 2023.
У науково-експертному управлінні Ради назвали таку новацію "дискусійною", адже "при встановленні МПЗ оподатковується не фактично отриманий, а умовно ймовірний дохід".
Та й сам цей дохід у сільському господарстві багато у чому залежить від сезону чи погоди. А там, де передбачити доходи важко, неодмінно з'являться податкові борги.
Все це може призвести до "зростання безробіття у сільській місцевості, відтоку робочої сили у міста та за кордон, зниження конкуренції та монополізації сільськогосподарського виробництва, зміни структури агровиробництва, товарної структури експорту-імпорту, зростання цінової пропозиції на внутрішньому ринку агропродовольства".
І найбільше це відіб'ється на малих фермерських господарствах, вважають у науково-експертному управлінні Ради.
А в Українському союзі промисловців та підприємців (УСПП) попереджають, що запровадження мінімального податкового зобов'язання поглибить монополізацію у сільському господарстві:
"Зазначені норми будуть мати обтяжливий характер, в першу чергу, для фізичних осіб, малих фермерських господарств та для представників малого бізнесу, що займаються власним сільськогосподарським виробництвом. Вони орієнтовані не стільки на збільшення дохідної частини бюджету та додаткові надходження податків, скільки на перерозподіл ринку та його монополізацію".